Наукова дисципліна екологія охоплює галузь знань від вивчення глобальних процесів на планеті Земля (вгорі) до вивчення мешканців океанів і суходолу (центральні фото) та, такі як і (внизу). Екологія (від οἶκος — середовище, житло і λόγος — вчення, наука) — розділ, що вивчає закономірності взаємовідношень з, а також організацію і функціонування надорганізмових систем (, ). Термін вперше запропонував німецький біолог в 1866 р. В книзі «Загальна морфологія організмів» («Generelle Morphologie der Organismen») для позначення біологічної науки, яка вивчає взаємовідносини організмів з їх середовищем. Стосовно рослин цей термін вперше був використаний данським ботаніком Е. Вармінгом у 1895 році.
Малимон / Основи екології Малимон С.С. Пам'ятка читача (на допомогу студентові). Головне у бібліотеці – каталоги: картковий та електронний. У перекладі з давньогрецької мови це слово. Можно найти: гдз і п ющук практикум читать далее правопису української мови, основи екології малимон с с 10 клас, календарне планування музики 1 4.
Зміст. Головні розділи Сучасна екологія — біологічна дисципліна, основою якої є сукупність знань про живі організми на різних рівнях біологічної організації, їх еволюції, просторового розподілу та динаміки біологічних систем у часі У структурі сучасної екології виділяють такі основні напрямки;, та. Включає у себе (факторіальна екологія), (екологія популяцій), (екологія угруповань), (екологія екосистем), (еквівалент екосистемології, основоположником якої є ), та. Загальна екологія вивчає фундаментальні проблеми структурно-функціональної організації екосистем, а також досліджує взаємодію біосистем різних рівнів інтеграції між собою та довкіллям.
Спеціальна екологія досліджує закономірності функціонування конкретних екосистем або особливості пристосування популяцій різних видів організмів чи їх угруповань до умов навколишнього середовища. Розділами спеціальної екології є екологія, мікроорганізмів, ґрунтів, ґрунтова зоологія, екологічна паразитологія, екологія водних екосистем (гідробіологія), екологія наземних екосистем, степове лісознавство, острівна екологія тощо. Прикладна екологія з'ясовує різні аспекти дії чинників довкілля на біосистеми і спрямована на розв'язання головним чином практичних питань. сільськогосподарська екологія.
Малимон Основи Екології Читать Онлайн
наукові основи охорони навколишнього середовища. геоекологія (вивчає охорону і раціональне використання природних ресурсів, ділиться на атмо-, гідро-, літо- та екологію). соціальна екологія — вивчає взаємодію соціума та природи. техноекологія — вивчає техногенні фактори впливу довкілля.
Таким чином сьогодні є підстави говорити про складно організовану систему —. Екологія є науковою основою раціонального використання природних ресурсів та стійкого розвитку суспільства, охорони біологічного різноманіття. Екологічне знання дозволяє розробити дієві кроки до подолання екологічної кризи та вирішувати інші екологічні проблеми. Закони екології. (закон ). (закон ). (закон ).
- May 28, 2018 - Раздача Малимон основи екології читать онлайн безопасен тоже. Если Вы не уверены, что файл Малимон основи екології читать.
- Подростками осознать истинные проблемы, лежащие в основе конфликтной. Экология, энергосбережение, естествознание. Получение знаний. Емся какими-то услугами, для того чтобы есть, одеваться, читать, смотреть телевизор. Цьось (Науковий керівник Л.Я. Луцьк, СНУ імені.
Закон розвитку довкілля. Закон ґрунтостомлення (зниження родючості). Закон фізико-хімічної єдності живої речовини (сформульований ) Закони екології Коммонера Закони екології Коммонера сформульований американським екологом (1974). Докладніше: Перший етап Про залежність рослин від зовнішніх умов добре знали і перші землероби за багато століть до нової ери (10-15 тис. Сільськогосподарських культур застосовували в Єгипті, Китаї та Індії 5 тисячоліть тому.
Складна і екологічно вивірена система землеробства була в індіанців майя в стародавній Америці. Елементи екології відображені в епічних творах і легендах: в давньоіндійському епосі (VI–II ст. До н. е.; відомості про звички і спосіб життя 50 тварин), в рукописних книгах Китаю і Вавилона (терміни посіву та збору диких і культурних рослин, способи обробки землі, види птахів і звірів). Другий етап (372-287 до н.е.) описав 500 видів рослин. Найголовнішими роботами різнобічного вченого (його праці: «Про каміння», «Про вогонь», «Про смаки», «Про втому», «Про прикмети погоди», «Характери», «Підручник риторики» та ін.) і філософа стали «Дослідження про ботаніку» в 9 книгах: 1 — про частини і морфологію рослин, 2 — догляд за садовими деревами, 3 — опис лісових дерев, 4 — опис заморських рослин та їх хвороб, 5 — про ліс та його користь, 6 — про чагарники і квіти, 7 — про городні рослини і догляд за ними, 8 — про злаки, бобові і про рільництво, 9 — про лікарські трави. Теофраст зробив ботаніку самостійною наукою, відокремивши її від зоології.
Тому його і називають батьком ботаніки. Давньогрецькі філософи багато в чому ототожнювали рослини і тварин, вважали, що рослини можуть радіти і засмучуватися, органи тварин ототожнювали з органами рослин: коріння — рот і голова, стебла — ноги й живіт, і т. д. Мріяли виростити в колбі живу істоту (гомункулус). Але Теофраст був не тільки батьком ботаніки. Велику увагу в своїх працях він приділяв впливу зовнішнього середовища на живі організми, і саме він вперше розділив покритонасінні рослини на життєві форми: дерева, чагарники, напівчагарники і трави, з урахуванням залежності від ґрунту і клімату.
(23-79 років н. е.) у своїй багатотомній «Філософії природи» багато явищ природи розглядав зі справді екологічних позицій. Стародавні вчені замислювалися про те, про що замислюємося і ми з вами. В середні віки в Європі стався відкат людської думки далеко назад, церква на кілька століть стала гальмом розвитку всіх природних наук. Зв'язок будови організмів з середовищем цілком приписувалася волі бога.
Наукові відомості містяться в одиничних роботах (багатотомний твір Венсені де Бове (XIII століття) «Дзеркало речей», (XI), «Про повчання і подібність речей» домініканського монаха Іоанна Сієнського (XIV)) і мають прикладний характер; полягають в описі цілющих трав, культивованих рослин і тварин. Але вже в пізнє середньовіччя стали з'явилися нові віяння в науці — зачатки екології. (Альберт фон Больштедт1193–1280 рр.) в працях про рослини надає великого значення умовам зростання, зокрема світловому фактору — «сонячному теплу», розглядає причини «зимового сну».
Третій етап У першій половині XVIII століття створив таксономічну систему тварин і рослин, якою ботаніки користуються і понині. Заслуги цього вченого перед світом настільки великі, що на їх перерахування не вистачить і цілої лекції. Його вважають реформатором ботаніки. Крім бінарної номенклатури він розробив термінологію, ввівши в систематику понад 1000 термінів для різних органів рослин та їх частин.
Вже перші систематики: А. Цезальпін (1509–1603), Д. Рей (1623–1705), Ж. Турнефор (1656–1708), відзначали залежність рослин від умов середовища і місць зростання.
(1707–1788) в «Природній історії» (не проводячи дослідів!) писав про вплив клімату на тваринні організми, (1744–1829) відкрив еволюцію життя. Ламарк був послідовником К. Ліннея і склав класифікацію тварин («Філософія зоології»), що відображає походження — еволюцію, тварин, вибравши як ознаки внутрішню будову (відділив безхребетних від хребетних) і будову нервової системи (бездушні — інфузорії і поліпи, які відчувають — все інші безхребетні, і розумні — хребетні). Відомий англійський хімік (1627–1691) поставив перший екологічний експеримент з впливу низького атмосферного тиску на розвиток тварин, а Ф. Реді експериментально довів, що самозародження складних тварин неможливе., який винайшов мікроскоп, був першим у вивченні трофічних ланцюгів і регуляції чисельності організмів. Розглядав вплив середовища на організм. Він у роботі «Про шари земні» (1763) писав, що « даремно багато хто думає, що все, що ми бачимо, спочатку створено творцем ».
За рештками вимерлих тварин (молюсків і комах) Ломоносов реконструював умови їх існування в минулому і спростував теорію катастроф Ж. Таким чином, до кінця XVIII ст., у міру все більшого накопичення екологічних знань, у натуралістів почав складатися особливий підхід до вивчення явищ природи, який враховує залежність зміни організмів від навколишніх умов. Але екологічних ідей як таких ще немає. Четвертий етап. Період: кінець XVIII — початок XIX століття. Цей етап пов'язаний з великими ботаніко-географічними дослідженнями, що сприяли подальшому розвитку екологічного мислення. На початку XIX ст.
Виділяються в самостійні галузі і. Вчені цього часу аналізували закономірності організмів і середовища, взаємовідносини між організмами, призвичаюваність і пристосованість. Величезну роль у розвитку екологічних ідей зіграв німецький вчений (1769–1859), що заклав основи біогеографії. У книзі «Ідеї географії рослин» (1807) він ввів ряд наукових понять, які використовуються екологами і сьогодні ( рослин, асоціація видів, рослинності та ін.). З'явилися роботи, в яких автори розуміють місце існування, як сукупність діючих екологічних факторів. Обґрунтував необхідність виділення нової галузі наук «епірреалогіі».
Він писав: ' Рослини не вибирають умови середовища, вони їх витримують або вмирають. Кожен вид, що живе в певній місцевості, за певних умов представляє як би фізіологічний досвід, демонструє нам спосіб впливу теплоти, світла, вологості і настільки різноманітні модифікації цих факторів '. П'ятий етап Найважливішою віхою у розвитку екологічних уявлень про природу став вихід в світ знаменитої книги (1809–1882) про походження видів шляхом, жорсткої.
Це велике відкриття в біології стало потужним поштовхом для розвитку екологічних ідей. У Дарвіна було багато послідовників. Один з них — німецький зоолог (1834–1919). «Я доведу!» — девіз Е. У 8 років він прочитав Робінзона Крузо, довго марив дикунами, пригодами. Пробивний, який мріяв і добився світової слави, він домігся відкриття філогенетичного факультету в Йєнському університеті, багато років успішно вивчав радіолярій, прекрасно малював, але міг робити висновки, не підкріплені фактами і тому помилкові. Геккелем було придумано багато різних термінів для класифікації відділів наук; багато років він шукав одноклітинний організм, який дав початок всьому живому; шукав загальний закон, який би пояснив всі явища.
Незабаром після виходу в світ вчення Ч. Дарвіна — в 1866 р. Він запропонував термін для нової науки — «екологія», який згодом отримав загальне визнання.
Саме 1866 рік слід вважати роком народження екології. Наприкінці XIX ст. Вона являла собою науку про організмів до кліматичних умов, але лише через 100 років перетворилася на цілий світогляд —.
Данський вчений Е. Вармінг (1841–1924) ввів термін «екологія» в для позначення самостійної наукової дисципліни —.
Таким чином, загальним для періоду наївною екології, що тривав з початку розвитку цивілізації до 1866 р., є накопичення та опис колосального фактичного матеріалу і відсутність в його аналізі. Шостий етап У 1877 р. Німецький (1825–1908) на основі вивчення вустричних банок в Північному морі розробив учення про, як угруповання організмів, які через середовище проживання найтіснішим чином пов'язані один з одним. Саме його праця «Вустриці і вустричне господарство» поклала початок —, дослідженням, які надалі збагатилися методами обліку кількісних співвідношень організмів. Виключно великі заслуги (1846–1903), він створив вчення про і вчення про, як особливе (систему). Особливо широко дослідження надорганізменного рівня стали розвиватися з початку XX століття. Повсюдно стали створюватися різні наукові товариства та школи:, і т. д., випускатися журнали.
1916 р. — показав біоценозів і адаптивний зміст цього,. 1925 р. — А. Тінеманн ввів поняття,. 1927 р. — виділив своєрідність біоценотичних процесів, ввів поняття, сформулював правило.
До 30-их років XX століття були створені різні системи класифікації рослинності на основі морфологічних, еколого-морфологічних та динамічних характеристик. Сьомий етап Сьомий етап відображає новий підхід до досліджень природних систем — в його основу покладено вивчення процесів матеріально-енергетичного обміну, формування, як самостійної науки. На початку 40-х років минулого століття проголосив, вказавши на важливість, як основного шляху для через природні системи.
Слідом за Гаузе, в 1935 р. Англійський ввів поняття екосистеми, і цей рік прийнято вважати роком народження загальної екології як науки, об'єктом якої є не тільки окремі види і видів, а й, в яких розглядаються з, як єдине ціле. У загальній екології з цього часу чітко виділилися два напрямки — і. В загальне визнання отримала, що пояснюється прагненням до класифікаційних робіт. Майже одночасно з А.
Тенслі, в 1942 р., слідуючи Г. Ф. Морозову, розробив систему понять про лісовий біогеоценоз, як про природну систему, однорідну за всіма параметрами (рослинним покривом, світом тварин і мікроорганізмів, поверхневою гірською породою, гідрологічними, ґрунтовими, мікрокліматичними умовами, за типом взаємодій, обміном речовиною і енергією між його компонентами і між ними та іншими явищами природи). Восьмий етап «Екологізація» науки; становлення екологічних наук, що враховують, тобто соціальної та політичної спрямованості.
Зростання інтересу до вивчення , динаміки формування в зв'язку з антропогенними порушеннями. Велика увага приділяється стаціонарним дослідженням. Основна методологія —. Один з головних напрямків — тривалий екологічний різних рівнів (наземний, регіональний, глобальний і др.).
Період: з 80-х років XX століття по теперішній час. Специфіка — відмова від примату конкурентних взаємовідносин в; в зміна парадигми дискретності на парадигму; розвиток методів і теорії. В останнє десятиліття відбулося об'єднання ряду тенденцій останніх періодів. Вченими визнається як континуальність, так і дискретність рослинного покриву — в природі є і те і це, формується нова парадигма —. Також.
Примітки. / ред.,. — Київ:, 1986. — 680. Література. / ред.,. — Київ:, 1986. — 680. Тлумачний словник із сільськогосподарської екології/ Укладачі:, Г. І. Гринь, А. А. Лісняк та інші. — Харків:. — 2009. — 220. Джигерей В. С., Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи).
Навчальний посібник. — Вид. 2-ге, доп. — Львів, Афіша, 2000 — 272. Джигерей В. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. — К.: «Знання», 2002.-203.
Ганна Васюкова, Олександра Грошева. Екологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Кондор, 2009. — 524.
Канарський, Я. Екологія довкілля. Охорона природи: навчальний посібник для студентів вузів — К.: Кондор, 2009. — 290. Микола Клименко, Алла Прищепа, Наталія Вознюк. Моніторинг довкілля: Підручник — К.: Академвидав, 2006. — 359 с.: табл. — (Сер. «Альма-матер»). Сергій Сухарев, Степан Чундак, Оксана Сухарева.
Основи екології та охорони довкілля: Навчальний посібник. Мін-во освіти і науки України, Ужгородський нац. Ун-т. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 391 с.: табл. Екологія // / (голова редколегії) та ін.; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори); І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ: Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. —. —. Англомовні видання.
Michael Begon, Colin R. Townsend, John L.
Harper. — Wiley-Blackwell, 2006. — 738 с. —. Santra. — M.D. Publications Pvt.
Ltd, 1994. — 250 с. —. Посилання Зовнішні відеофайли 1.
(рос.) Вікісховище має мультимедійні дані за темою: містять висловлювання на тему:. //.
— все про екологію. — екологічний дайджест. — український екологічний проект. (англ.). (англ.). (англ.). (рос.) — новини екології.
(рос.) — російський науково-популярний і освітній екологічний часопис.
Практична робота №1 Тема: Екологічний стан водойм України. Водний кодекс України. Мета: Ознайомитись із основними методами очищення стічних вод населених пунктів.
Ознайомитись з правовою охороною вод. План заняття:. Правова основа водних ресурсів України. Заходами по охороні водоймів від забруднення і методами очистки стічних вод.Технологічні схеми очисних споруд. Методичне забезпечення заняття: інструктивні картки по виконанню самостійної роботи, роздатковий матеріал, підручник И. Анцыпович «Охранаокружающейсреды на предприятияхмясний и молочнойпромышленности», 1986.стр.141-176 та И.
Анцыпович «Охранаприроды на предприятияхмясний и молочнойпромышленности»,1985. Стр63-83, С.С. Малимон «Основи екології»2009, стр.96-101. Теоретичні відомості: Правова основа водних ресурсів України закладена в законі « Про охорону навколишнього природного середовища»1991р., де зокрема передбачається державний контроль за використанням і охороною водних ресурсів, ведення водного кадастру. Важливим правовим документом є Водний кодекс України 1995р.
Він забезпечує правову охорону вод від забруднення, засмічення і виснаження і регулює порядок їхнього використання. Водний кодекс встановлює пріоритет питного і побутового водокористування. У Водному кодексі закріплені обов’язки водокористувачів щодо раціонального використання водних об’єктів, економного використання води, відновлення і поліпшення її якості. Заходи по охороні водоймі від забруднення на підприємствах м’ясної і молочної промисловості можна поділити на технологічні і технічні. Виконання роботи:.
Ознайомитись з вимогами Водного кодексу України. Ознайомитись нормативними вимогами до якості води. Запишіть граничнодопустимі концентрації деяких домішок у водоймах господарсько – побутового водокористування та граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин у питній воді. Домішки ГДК шкідливих домішок у питній воді, мг/л Домішки ГДК шкідливих домішок у водоймах, мг/л Господарсько – побутового призначення.
Ознайомитись з основними заходами по очищенню стічних вод на харчових підприємствах. Ознайомитись, замалювати і описатирізні схеми очищення стічних вод (Механічна, біологічна, хімічна і інші схеми ) згідно індивідуального завдання. Аналіз витрат води і раціонального її використання. Ознайомитись, замалювати і описати різні оборотні системи водопостачання згідно індивідуального завдання. Питання для самоконтролю:. Назвіть джерела надходження води в каналізаційно – очисну сичтему населеного пункту.
Що таке хімічна очистка води?. Що таке механічна очистка води?. Що таке біологічна очистка води?. Як побудований аеротенк?. Для чого служать решітки, пісколовки, жироловки і відстійники? Завдання:. Ознайомитись з вимогами Водного кодексу України.
Ознайомитись нормативними вимогами до якості води. Запишіть граничнодопустимі концентрації деяких домішок у водоймах господарсько – побутового водокористування та граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин у питній воді. С,С, Малимон «Основи екології»,стр.99-100. Ознайомитись, замалювати і описати механічну схему очищення стічних вод. Ознайомитись, замалювати і описати оборотну систему водопостачання компресорної.
Проаналізуйте, скільки води використовуєте ви особисто і уся ваша родина за день. Подумайте, чи завжди ці витрати є раціональними.
Чи можна зменшити водопостачання у вашій родині. Завдання:. Ознайомитись з вимогами Водного кодексу України. Ознайомитись нормативними вимогами до якості води. Запишіть граничнодопустимі концентрації деяких домішок у водоймах господарсько – побутового водокористування та граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин у питній воді.
С,С, Малимон «Основи екології»,стр.99-100. Ознайомитись, замалювати і описати біологічну схему очищення стічних вод в штучних умовах. Ознайомитись, замалювати і описати оборотну систему водопостачання вакуум- апаратів.
Малимон Основи Екології Читати
Проаналізуйте, скільки води використовуєте ви особисто і уся ваша родина за день. Подумайте, чи завжди ці витрати є раціональними. Чи можна зменшити водопостачання у вашій родині. Завдання:. Ознайомитись з вимогами Водного кодексу України.
Ознайомитись нормативними вимогами до якості води. Запишіть граничнодопустимі концентрації деяких домішок у водоймах господарсько – побутового водокористування та граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин у питній воді. С,С, Малимон «Основи екології»,стр.99-100. Ознайомитись, замалювати і описати біологічну схему очищення стічних вод у природних умовах ( поля фільтрації).
Ознайомитись, замалювати і описати оборотну систему водопостачання льодяної води. Проаналізуйте, скільки води використовуєте ви особисто і уся ваша родина за день. Подумайте, чи завжди ці витрати є раціональними. Чи можна зменшити водопостачання у вашій родині. Завдання:. Ознайомитись з вимогами Водного кодексу України. Ознайомитись нормативними вимогами до якості води.
Запишіть граничнодопустимі концентрації деяких домішок у водоймах господарсько – побутового водокористування та граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин у питній воді. С,С, Малимон «Основи екології»,стр.99-100. Ознайомитись, замалювати і описати схему очищення стічних вод шляхом електрофлотокоагуляції.
Ознайомитись, замалювати і описати схему повторного використання води від пластинчатих теплообмінних установок. Проаналізуйте, скільки води використовуєте ви особисто і уся ваша родина за день. Подумайте, чи завжди ці витрати є раціональними. Чи можна зменшити водопостачання у вашій родині. Завдання:.
Ознайомитись з вимогами Водного кодексу України. Ознайомитись нормативними вимогами до якості води. Запишіть граничнодопустимі концентрації деяких домішок у водоймах господарсько – побутового водокористування та граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин у питній воді. С,С, Малимон «Основи екології»,стр.99-100.
Ознайомитись, замалювати і описати схему очищення стічних вод шляхом електрокоагуляції - електрофлотації. Ознайомитись, замалювати і описати оборотну систему водопостачання вакуум- апаратів.
Проаналізуйте, скільки води використовуєте ви особисто і уся ваша родина за день. Подумайте, чи завжди ці витрати є раціональними. Чи можна зменшити водопостачання у вашій родині. Завдання:. Ознайомитись з вимогами Водного кодексу України. Ознайомитись нормативними вимогами до якості води. Запишіть граничнодопустимі концентрації деяких домішок у водоймах господарсько – побутового водокористування та граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин у питній воді.
С,С, Малимон «Основи екології»,стр.99-100. Ознайомитись, замалювати і описати механохімічну схему очищення стічних вод. Ознайомитись, замалювати і описати оборотну систему водопостачання компресорної.
Проаналізуйте, скільки води використовуєте ви особисто і уся ваша родина за день. Подумайте, чи завжди ці витрати є раціональними. Чи можна зменшити водопостачання у вашій родині. Практична робота № 2, 3 Тема: Охорона флори і фауни. Мета: вивчити деякі види рідкісних рослин і тварин, занесених до Червоної книги України і світу, сприяти збереженню біорізноманіття в природі.
План заняття: 1.Екскурсія до музею природи. Вивчити рідкісні рослини, які занесені до Червоної книги України.
Вивчити рідкісних тварин, які занесені до Червоної книги України. Причини вимирання тварин. Природоохоронні заходи. Методичне забезпечення заняття: гербарій рослин; Червона книга України;підручник И. Анцыпович «Охранаокружающейсреды на предприятияхмясний и молочнойпромышленности», 1986.стр.235-176 та И. Анцыпович «Охранаприроды на предприятияхмясний и молочнойпромышленности»,1985. Стр 100-105, С.С.
Малимон «Основи екології»2009, стр.118-150. Теоретичні відомості: Одним з найактуальніших завдань сучасності є збереження фауни і флори у всьому світі, тому що негативний вплив на довкілля антропогенних факторів постійно збільшується. Особливо гостро ця проблема постала в Україні.
З метою збереження, відтворення та охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою знищення видів, були створені Червоні книги: Міжнародна Червона книга, Червоні книги ряду країн, Червона книга України. Червона книга – результат клопіткої праці багатьох вчених Національної академії наук, природних музеїв, заповідників. Біологічних факультетів університетів, педагогічних та лісотехнічних інститутів. У цьому важливому документі вміщено узагальнені відомості про сучасний стан видів рослин і тварин, що перебувають під загрозою зникнення та заходи щодо їх збереження.
У положенні про Червону книгу України передбачається ціла низка заходів щодо організації й відтворення видів рослин і тварин – від моніторингу за станом популяцій. Створення заповідних об’єктів, банків генофонду зникаючих видів, до проведення широкої виховної роботи серед населення, встановлення відповідальності за знищенням або пошкодження зникаючих видів тварин чи рослин. У Червоній книзі відомості про кожен вид (підвид) розміщено в систематичному порядку за загальноприйнятою класифікацією.
Види розділено на шість категорій: О- зниклі І – зникаючі ІІ – вразливі ІІІ – рідкісні ІV – невизначені V – недостатньо відомі VІ – відновлені Ведення Червоної книги України покладено на Міністерство озрони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки. Офіційно Червона книга має перевидаватися не рідше одного разу на 10 років. Виконання роботи: Завдання 1. Ознайомитись з рослинами та тваринами Червоної книги України ( не менше 10 видів (5 рослин і 5 тварин)) та заповнити таблицю. Назва рослин. Тварин Ареал поширення Причина зникнення Заходи щодо охорони Завдання 2.
Ознайомитись з рідкісними рослинами і тваринами вашої області (регіону). Виписати рідкісні рослини і тварини Вашої області (регіону), що занесені до Червоної книги України. Завдання 4.
Описати рідкісну рослину та тварину Вашої області (регіону)(за вибором по одному виду). Завдання 5. Дати рекомендації щодо комплексу природоохоронних заходів по збереженню та охороні зникаючих і рідкісних видів фауни і флори Вашої місцевості. Питання для самоконтролю:. Назвіть основні причини вимирання деяких видів тварин.
Які заповідні об ’ єкти знаходяться в місцевості, де Ви проживаєте?. Які види росли і тварин підлягають особливій охороні в Україні?. Які на Вашу думку необхідно провести термінові заходи у Вашій області (регіоні), щоб зберегти зникаючі біологічні види рослин і тварин?. ^ Назвіть основні причини зникнення деяких видів рослин і тварин у Вашій області (регіоні)? Практична робота № 4. Схожі: Екологічний кодекс України в контексті кодифікації екологічного законодавства Митний кодекс України новий!!! України І в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Національна академія правових наук України Кодекс професійної етики аудиторів України: Затв.
Аудиторською палатою України від 18. №73 Цивільний кодекс України від 16. // Ввр україни, 2003, №№40-44, ст. 356 Бюджетний Кодекс України від 08. 2010 року №2456-vi (остання редакція від 07.
2011 року) Кодекс торговельного мореплавства України вiд 23. 1995 №176/95-вр // Відомості Верховної Ради України (ввр), 1995, №№47, 48. Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.
// Голос України. – 14 березня Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними.